ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР ВІЛЬНОГО ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ – УКРАЇНА – АРХІВ ПУБЛІКАЦІЙ

ЖУРНАЛІСТ СТАВ ЖЕРТВОЮ ПОБИТТЯ ПІД ЧАС ДОКУМЕНТУВАННЯ НЕЗАКОННОЇ ВИРУБКИ ЛІСУ

Кореспондента інформаційного агентства “Єдина служба правової допомоги” Геннадія Фіміна побили невідомі в присутності поліції після заявлення журналістом нібито незаконної порубки лісових ресурсів, свідком якої він став. Напад стався, коли Фімін хотів подати офіційну заяву про завдання шкоди навколишньому середовищу. Поліція не вжила заходів, журналіст втратив свідомість і був госпіталізований на два тижні.

САЙТ ВИДАННЯ “ЧЕТВЕРТА ВЛАДА” ЗАЗНАВ АТАКИ

3 червня видання “Четверта влада” – а саме сайт 4vlada.com, – зазнало DoS-атаки, опублікувавши матеріал, у якому місцевого депутата підозрюють у корупції. Ці підозри ґрунтуються на оцінці витрат на минулотижневе весілля депутата, які виявилися набагато вищими за заявлений дохід чиновника. Інститут масової інформації повідомляє, що на цей веб-сайт було здійснено атаки і у другій половині 2020 року.

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВІДМОВИЛО У НАДАННІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАПИТУ

Комунальне підприємство “Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг” проігнорувало інформаційний запит від видання “Наші гроші. Львів”, таким чином перешкоджаючи висвітленню теми щодо вирубки лісів. Директор підприємства заявив, що подібного роду інформація є конфіденційною. Проте, це – комунальне підприємство і державна установа, а відтак, ця інформація найімовірніше є публічною.

ДЕБАТИ З ПИТАНЬ ВАКЦИНАЦІЇ ПРИЗВЕЛИ ДО КОНФЛІКТУ МІЖ ТЕЛЕШОУ

“Дизель Студіо” вимагає, щоб “Телебачення Торонто” видалили сюжет, який висміює антивакцинаторську позицію “Дизель Шоу”. Компанія заявляє, що цей сюжет порушує їхні права на інтелектуальну власність, в той час, як “Телебачення Торонто” зазначає, що видалення цього контенту свідчитиме про цензуру.

ПОМІЧНИК ПРЕЗИДЕНТА КРИТИКУЄ РОБОТУ МЕДІА

Помічник президента Сергій Шефір заборонив журналістам знімати його, обгрунтовуючи це тим, що не є публічною особою. Водночас, нещодавно Президент Зеленський розкритикував медіа за зосередженні на людях в Офісі Президента, а не на політиці влади.

ОХОРОНЦІ ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ МЕДІА ВІДВІДУВАТИ ЗАСІДАННЯ МІСЬКРАДИ

20 травня у Миколаєві охорона спочатку не пустила журналістів на засідання міської ради. Коли ж усе-таки журналістам дозволили бути присутніми, виявилося, що в сесійній залі недостатньо вільного місця для комфортного виконання журналістами своїх професійних обов’язків. Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич зазначив, що без попереднього інформування про присутність преси немає зобов’язання її приймати.

ПРАВООХОРОНЦІ ВЖИЛИ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО АКТИВІСТА

Працівники правоохоронних органів розпочали “процесуальні заходи” по відношенню до активіста об’єднання “Кримська солідарність” Зідана Аджикелямова. Наближені до активіста особи заявляють, що поліція також здійснила залякувальні візити до батьків Аджикелямова. Зідан Аджикелямов відомий як ведучий програми “Кримське питання” і кореспондент “Кримської солідарності”.

ВИКЛАДАЧА КОЛЕДЖУ ЗВІЛЬНИЛИ ЗА КОМЕНТАРІ ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ

Професора Морського фахового коледжу Одеського національного морського університету Олександра Макаренка звільнили після його коментаря на дописі у Facebook, у якому він назвав українську мовою “окупантів і фашистів”. Заступник директора з освітньо-виховної роботи коледжу сказала журналістам, що такі висловлювання “пропагують ненависть до державної мови” і є неприйнятними.

ЖУРНАЛІСТИ СКАРЖАТЬСЯ НА БРАК КОМУНІКАЦІЇ ВІД ЧИНОВНИКІВ ЩОДО ПУБЛІЧНИХ ПОДІЙ

У Бердичеві журналісти видання “Times.zt” поскаржилися, що міськрада не сповіщає громадськість про “соціально важливі” подій. Заступник голови Бердичівської громади Артем Азізов назвав журналістів “Times.zt” непрофесійними й упередженими. Схожий випадок трапився у Кременчуці, де журналісти низки видань написали відкритого листа до депутатів міської ради з проханням оприлюднювати інформацію про офіційні події.

ОХОРОНЕЦЬ НАПАВ НА ЖУРНАЛІСТА

На Одещині на журналіста Сергія Ляшенка, який робив сюжет про фабрику, напав охоронець логістичної компанії, розташованої поблизу об’єкта журналістського репортажу. Правоохоронці прибули на місце події, коли охоронець уже зник. Видається, що подальшого розслідування проведено не буде.

ЖУРНАЛІСТІВ НЕ ДОПУСТИЛИ ДО ЗАСІДАННЯ У СПРАВІ МЕДВЕДЧУКА

Охоронці Віктора Медведчука не пустили кореспондента видання “Букви” Яна Доброносова до Печерського районного суду міста Києва на засідання у справі політика. Один із охоронців здійснив фізичний напад на журналіста, придавивши його за горло поки Медведчук не ввійшов до зали суду. Інших журналістів також не допустили невідомі охоронці і співпартійці депутата.

ЖУРНАЛІСТИ ДОСІ ЗАЗНАЮТЬ ПОГРОЗ І НАПАДІВ

У Львові журналістці (її ім’я залишається невідомим) перешкоджали її професійній діяльності, під час якого її обладнання пошкодили і у зв’язку з цим вона не змогла зняти сюжет. Цей інцидент наразі розслідують.

Редактор видання “Береж.Інфо” Володимир Якимів повідомив про отримання погроз фізичною розправою від депутата Тернопільської обласної ради Олега Валова. Валов заявляє, що про погрози не йшлося. Цей конфлікт імовірно виник через допис у Facebook Якимова, у якому він звинуватив дружину Валова у неналежній участі в благодійній організації. Якимів заявив в поліцію, розслідування триває.

ЗВІТ IMI ЗІ СВОБОДИ СЛОВА В УКРАЇНІ

Інститут масової інформації підготував звіт про порушення свободи слова в Україні за квітень. Це останній на сьогодні матеріал в рамках їхнього моніторингу “Барометр свободи слова”, який насамперед визначає здатність журналістів виконувати свої професійні обов’язки без перешкоджань. Зокрема, у квітні було зафіксовано 24 порушення, у порівнянні з 22-ома випадками в березні. Окрім цього звіту, варто також приділити увагу двом іншим матеріалам ІМІ: один з детальним оглядом судових перешкоджань діяльності журналістів в Україні за останні п’ять місяців, інший про безпекові заходи для запобігання поширення COVID-19 як виправдання придушенню журналістики.

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ЗСУ ЗАТРИМАНИЙ І ЗАСУДЖЕНИЙ

Військовослужбовця Збройних сил України засудили до ув’язнення, звинувативши у нелегальному проникненні на територію Росії після перетину кордону з незаконно окупованим Кримом. За попередньою інформацією від правоохоронних органів України, військового могли викрасти під час виконання службових обов’язків біля адміністративного кордону. Правозахисники висловлюють протест проти цього «неприпустимого переслідування». Наразі невідомо, чи звинувачення залишать в силі.

РЕПОРТЕРИ БЕЗ КОРДОНІВ ОПУБЛІКУВАЛИ ОНОВЛЕНИЙ ІНДЕКС СВОБОДИ ПРЕСИ У СВІТІ

20 квітня «Репортери без кордонів» оприлюднили оновлений Індекс свободи преси у світі, у якому за останній рік Україна опустилася з 96-ої на 97-у позицію. Протягом року лише один ІМІ зафіксував 170 випадків фізичної агресії проти журналістів, у яких представники ЗМІ зазнавали нападів з боку як державних, так і недержавних акторів. Також порівняно з попереднім роком російський тиск на українські медіа збільшився. У звіті теж розглянуто нинішню епідемію COVID-19 як фактор, що погіршує ситуацію з безпекою преси.

АТАКИ НА ЖУРНАЛІСТІВ

Українські журналісти нещодавно повідомили про різні кібератаки. Очільник Центру журналістики Київської школи економіки Андрій Яніцький повідомив, що 13 квітня його Facebook-сторінку тимчасово заблокували найімовірніше через невдоволених щодо висвітлення ним питань політики у Києві. Ці особи або за допомогою ботів, або користуючися з функції Facebook «поскаржитися» спричинили несправедливе блокування сторінки журналіста. Яніцький закликав використовувати альтернативні соціальні мережі допоки Facebook зможе належним чином захищати своїх вразливих користувачів.

Головний редактор «UATV» та «Dom TV» Олексій Мацука заявив про хейтерство і погрози онлайн від початку свого призначення на посаду 23 лютого. Мацука зауважив, що використання російської мови у своїх матеріалах, належність до окупованих регіонів і його статус переселенця можуть бути причинами цієї агресії.

Російська Федерація вірогідно здійснила кібератаку на колишню журналістку і редакторку соцмереж «Крим.Реалії» Олену Дуб. Дуб розповіла про цю спам-атаку на своїй сторінці у Facebook та порадила як найкраще протидіяти таким маневрам. «Лабораторія цифрової безпеки» також прокоментувала цей інцидент, наголошуючи на тому, що найкращий спосіб у цій ситуації – не панікувати та почекати поки у нападників закінчиться запал. Варто зазначити, що ця атака трапилася після того, як з’явилася інформація про тиск на 60 журналістів «Крим.Реалії» з боку російських спецслужб.

COVID-ОБМЕЖЕННЯ У ЖУРНАЛІСТИЦІ

Протягом останніх тижнів карантинні обмеження продовжують перешкоджати повноцінній та вільній журналістській діяльності. Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив про те, що у зв’язку з пандемією ще зарано пускати журналістів на другий поверх кулуарів парламенту. Натомість журналістам підвищили вимоги до акредитації, а також дозволили перебувати на третьому поверсі.
На Полтавщині головного редактора газети «Свіжий апельсин» Вадима Кирпиченка разом з іншими представниками ЗМІ 15 та 16 квітня спочатку не пустили на засідання виконавчого комітету та на сесію Пирятинської міськради. Кирпиченко зауважив, що відмова обумовлена карантинними обмеженнями. Однак після обговорення проблеми журналістів допустили до зустрічі. В іншому випадку подібні обмеження стали приводом того, що знімальній групі не дозволили документувати богослужіння.

РЕДАКТОРКА ВИДАННЯ «ВОЛИНЬPOST» СТАЛА ЖЕРТВОЮ ПІДПАЛУ

14 квітня авто головної редакторки новоствореного видання «ВолиньPost» підпалили. Катерина Дулапчій наразі співпрацює з місцевою владою у пошуках зловмисника. Вона стверджує, що цей напад пов’язаний з її професійною діяльністю. Слідство триває.

РОСІЯ ПРОДОВЖУЄ ДЕЗІНФОРМАЦІЙНУ КАМПАНІЮ ПРОТИ УКРАЇНИ НА НЕЛЕГАЛЬНО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Як зазначив головнокомандуючий Збройних сил України Руслан Хомчак, Російська Федерація намагається поширювати інформацію про те, що Україна нібито готується до нападу на Донбас. Ця кампанія має на меті дискредитувати Україну як в очах міжнародної спільноти, так і в очах жителів спірних територій. Хомчак пояснив, що українські військові дії у цьому регіоні можливі тільки у відповідь на російську агресію. Варто зазначити, що дехто вважає термін “Донбас” – це стратегічне формулювання, яке використовують російські медіа на позначення територій Донецької та Луганської областей як відмінних від решти України.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРИЗНАЧИВ КЕРІВНИКА ЦЕНТРУ ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ

Центр протидії дезінформації – новий проект, спрямований на придушення потоку недостовірної та відверто неправдивої інформації – розпочав роботу 19 березня. Уже 2 квітня Президент Зеленський призначив Поліну Лисенко, яка працювала помічницею першого заступника директора Національного антикорупційного бюро, очільницею Центру. Він також наголосив, що ця організація братиме приклад з країн НАТО задля набуття досвіду щодо протидії дезінформації. 6 квітня експерти і закордонні дипломати дадуть оцінку Центру, зважаючи на його потенційну ефективність. Цей проект почали розробляти влітку минулого року, а презентували в довершеному вигляді під час Всеукраїнського форуму “Україна 30”.

ІМІ ОПРИЛЮДНИВ ЗВІТ З ДОСТОВІРНОСТІ ОНЛАЙН-МЕДІА

Нещодавно ІМІ упорядкував звіт з достовірності і прозорості популярних інформаційних онлайн-медіа. Зокрема, було проаналізовано, які засоби масової інформації найбільше дотримуються “професійних стандартів” у першому кварталі 2021 року. Одним із стандартів було відокремлення фактів від коментарів, за яким 11% усіх проаналізованих новин порушували цей стандарт. Найкращі результати показали “Суспільне”, “Дзеркало тижня”, “Українська правда”, “Букви”, “Укрінформ“. Також за цей самий період експерти ІМІ зафіксували 50 випадків порушення свободи слова в Україні. З них – 36 стосувалися фізичної агресії проти журналістів.

ДЕПУТАТ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКРАДИ ЗАЯВИВ, ЩО ЗА НИМ СТЕЖАТЬ ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ

Депутат Київської міської ради Віктор Кононенко звинуватив правоохоронні органи у здійсненні неправомірного стеження за ним протягом останніх 5 днів. Цю заяву виголосив народний депутат від фракції “Європейська солідарність”, екс-спікер Верховної Ради Андрій Парубій. Кононенко – ветеран війни, протягом 2015-2017 рр. очолював штаб СБУ в АТО. Під час спецоперації з виявлення осіб, які за ним стежили, Кононенко попросив пред’явити документи на посвідчення особи, отримавши на це посвідчення працівників правоохоронних органів. За спецоперацією спостерігали журналісти та інші поліцейські.

ЖУРНАЛІСТАМ НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВІДВІДУВАТИ РІЗНІ ПОДІЇ ПІД ПРИВОДОМ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ

Журналістку Watchers.Media Аліну Кондратенко 30 березня не пустили на засідання Дарницького районного суду міста Києва, посилаючись на карантинні обмеження. Засідання проходило у справі викрадення і вбивства активіста Самооборони Євромайдану Черкаської області, журналіста Василя Сергієнка. Напередодні схожі випадки трапилися 26 березня та 23 березня, під час яких Кондратенко разом з її колегами не пустили на інші засідання. Натомість, журналістам з окремих медіа було дозволено відвідати їх.

У Полтаві кореспондентку центрального телебачення Аліну Боровик не пустили 1 квітня на круглий стіл з представниками бізнесу в Полтавській міській раді. Вона заявила, що спочатку її не пропустила охорона, потім прессекретарка сповістила, що журналістку не можуть пропустити у зв’язку з карантинними обмеженнями.

Ці події збігаються з безперервною ескалацією карантинних обмежень в той час, як COVID-19 продовжує ширитися країною. Незважаючи на те, що певні дані свідчать про готовність українців щодо запровадження обмежень, у країні виникла низка протестів з цього приводу.

Київський суд заблокував доступ до 12 сайтів

18 березня Печерський районний суд міста Києві постановив накласти арешт на права інтелектуальної власності 12 сайтів. 24 березня мобільний оператор “Лайфселл”, а також інтернет-провайдери “Triolan” та “Інформаційні технології” заблокували доступ до цих веб-сайтів на території України. Колишній очільник державного підприємства СпецТехноЕкспорт подав позов щодо закриття цих сайтів, проте багато хто припускає, що це відповідь чиновника на неприхильне висвітлення у медіа. Головний редактор одного з заблокованих видань зауважив, що в той час як проукраїнські інформаційні сайти заблокували, деякі проросійські медіа, попри такі ж правові санкції, продовжують працювати. Попередньо повідомлялося, що на початку лютого Голосіївський районний суд міста Києва тимчасово заблокував доступ до 426 сайтів у зв’язку з кримінальним провадженням у шахрайстві.

Керівництво проросійського громадського руху підозрюють в державній зраді через участь у проведенні "референдуму" в Криму

Лідерів громадського руху “Український вибір – Право народу”, які мають тісні зв’язки з нардепом Віктором Медведчуком від опозиційної партії “За життя”, підозрюють в державній зраді та посяганні на територіальну цілісність країни у зв’язку з участю у проведенні незаконного “референдуму” в тимчасово окупованому Криму. Двоє з трьох підозрюваних були у складі незаконно озброєних груп, які “гарантували безпеку” на фальшивих дільницях у Севастополі. Один із підозрюваних також висловлював заклики до зміни меж території України. Невдовзі після повідомлення про підозри, незаконна влада окупованого півострову нагородила підозрюваних осіб медалями за їхній “патріотизм”.

Деокупація і реінтеграція Криму

24 березня Президент України Володимир Зеленський підписав указ затверджений РНБО про рішення щодо деокупації та реінтеграції Криму. В Указі подано різні заходи спрямовані на відновлення територіальної цілісності України. Цей документ також є сигналом для ширшої міжнародної спільноти про те, що Україна має намір повернути свою територію анексовану Росією у 2014 році. Перелічені цілі включають питання, що стосуються захисту прав людини на окупованому півострові. Указ підкреслює важливість “інклюзивного публічного діалогу”, який забезпечує загальнодоступне і прозоре висвітлення місцевих новин, а також посилається на майбутнє долучення України до Європейського Союзу. Влітку минулого року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав кожну державу, яка засуджує порушення Росією міжнародного права, підтримати Україну в її зусиллях направлених на повернення Кримського півострова. Найближчим часом Україна проведе саміт лідерів держав-партнерів для обговорення статусу Криму.

Оновлення в справі Єсипенка: Чоловіка не доставили на засідання суду

23 березня журналіст Владислав Єсипенко, нещодавно затриманий за володіння незаконною вогнепальною зброєю, мав з’явитися на засідання Верховного суду Криму, де розглядався запит на допущення до справи незалежних адвокатів, яких не допускали до заарештованого. Кримська правозахисна група повідомляє, що цей факт свідчить про застосування незаконних методів проведення допиту, не виключають і можливість застосування тортур. Останнє твердження також випливає з останнього інтерв’ю, яке транслювали на підконтрольному Кремлі телеканалі “Крым24”, у якому проводять допит затриманого журналіста. ФСБ Росії стверджує, що Єсипенко, працюючи місцевим журналістом, збирав інформацію для українських спецслужб і був шпигуном. Служба зовнішньої розвідки України відкидає ці звинувачення.

У Криму українського журналіста затримали і звинуватили у шпигунстві

Українського журналіста Владислава Єсипенко заарештували в окупованому Росією Криму за незаконне володіння вогнепальною зброєю і звинуватили у шпигунстві на користь України. Єсипенко має подвійне громадянство Росії та України і часто робив дописи до регіональної інформаційної служби в Криму. Київ назвав цей арешт проявом пропаганди. ФСБ Росії стверджує, що у журналіста виявили щось на кшталт вибухового пристрою і він зізнався у тому, що займався збором інформації для Служби безпеки України. Адвокат Єсипенко повідомив, що йому так і не дозволили зустрітися зі своїм підзахисним ще з моменту затримання, від 10 березня 2021 року. Деякі правозахисні організації підозрюють використання незаконних методів допиту журналіста. Дружина Єсипенка говорить, що боїться за життя свого чоловіка. Журналіста поки затримали на два місяці досудового ув’язнення. Чоловікові може загрожувати до двадцяти років позбавлення волі, якщо його визнають винним у шпигунстві. Минуло 7 років відколи Росія анексувала півострів, переслідування місцевих журналістів продовжується до сьогодні. 

На українського фотографа напали і звинуватили в кримінальній діяльності

14 березня 2021 року на фотографа Євгена Нікіфорова та його брата, які в Одеській області знімали матеріали для свого проекту, напали двоє чоловіків. Чоловіки почали погрожувати і намагалися вдертися до їхнього автомобіля. Євгену вдалося уникнути сутички, але його затримали місцеві органи влади, які заявляють, що фотограф несе відповідальність за смерть одного з нападників через порушення правил дорожнього руху. У звинуваченнях нічого не зазначено про напад, який спровокував конфлікт, більш того, вони не підкріплені висновком судмедекспертизи. Ймовірне покарання за це правопорушення – 60-денне позбавлення волі.

Керівниця Нацбанку заявляє про цензуру

Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що Департамент комунікацій НБУ намагався цензурувати її інтерв’ю виданню «Новое время» (НВ). Директорка Департаменту комунікацій НБУ Галина Калачова заперечила звинувачення. В інтерв’ю журналісту Петру Шевченку Рожкова розповіла про зміни в керівництві НБУ, відносини між Україною і МВФ, а також питання незалежності НБУ. Редакція НВ опублікувала повну версію розмови 9 березня 2021 року. Калачова заперечила звинувачення в тому, що доручила НВ цензурувати матеріал. Проте вона припустила, що Рожкова намагалася завдати шкоди репутації НБУ. Рожкова виконує обов’язки керівника НБУ від липня 2020 року, коли Верховна Рада України звільнила Якова Смолія після скарг на політичний тиск, що здійснюється на банк.

У зв'язку з пандемією обмеження посилюють, а випадки заражень зростають

Нерішучість щодо вакцини в Україні сягає нових вершин, незважаючи на  те, що випадки заражень зростають. Опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології, показує, що 60% населення не планує вакцинуватися від COVID-19. Такий спротив імовірно пов’язаний з масштабною дезінформацією, розповсюджувану як політиками, так і дописами в соцмережах. Останнє дослідження Програми розвитку ООН назвало це явище «інфодемією», прямо звинувачуючи дезінформацію в зростаючих випадках заражень на COVID. Багато українців вірять, що саме вакцина спричиняє хворобу, а не вірус. Видання «The Alternative Press» повідомляє про те, що нерішучість щодо вакцин не є новою проблемою в країні, вона виникла задовго до COVID-19.

ІМІ ПОВІДОМЛЯЄ ПРО ФІЗИЧНУ АГРЕСІЮ ЩОДО ЖУРНАЛІСТІВ ТА ЗАВДАНІ ЇМ ТІЛЕСНІ УШКОДЖЕННЯ

Загалом, у лютому 2021 року п’ять журналістів отримали тілесні ушкодження. За цей самий період експерти ІМІ зафіксували 16 порушень свободи слова і 12 випадків фізичної агресії проти журналістів. 

Журналістів кусали, били до травмування голови, їм ламали палець, завдавали подряпин і синців, а також спричинили травму ноги.

Ці тілесні ушкодження були нанесені журналістам на їхньому робочому місці, під час репортажів і спроб зафіксувати порушення. Два випадки було класифікувано як «обмеження доступу до інформації» і «пошкодження майна журналістів». Ще був один випадок «кіберзлочину» і декілька спроб «юридичного тиску» стосовно журналістів.

СУДДЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПЕРЕШКОДИВ ЗНІМАЛЬНИМ ГРУПАМ ТЕЛЕКАНАЛІВ 1+1 ТА ICTV У ВИСВІТЛЕННІ СПРАВИ

Посилаючись на карантинні обмеження, суддя Олексій Іванченко 3 березня 2021 року не допустив дві знімальні групи телеканалів 1+1 та ICTV до засідання апеляційного суду Дніпропетровської області. Спеціальну трансляцію організовану для журналістів раптово і без пояснень припинили.

Обидві знімальні групи прибули до апеляційного суду Дніпропетровської області на розгляд апеляції у справі Валентина Земцова, наймолодшого в Україні засудженого до довічного ув’язнення за подвійне вбивство своїх сусідів і поранення вагітної жінки. Злочини були скоєні у 2018 році, а у 2020 році сторона захисту Земцова подала апеляцію на зменшення терміну ув’язнення до 15 років. Верховний Суд повернув справу Земцова до апеляційного суду, де 2 березня 2021 року головний свідок у справі відмовилася від своїх попередніх свідчень, заявивши, що Земцов насправді намагався врятувати її та ненароджену дитину від її чоловіка.

Знімальні групи саме фіксували відмову свідка від свідчень і радикальну зміну показань, як раптово трансляцію припинили. Припускається, що сторона захисту Земцова, потерпіла й адвокат не хотіли, аби журналісти були присутні на засіданні.

ДЕПУТАТИ ІЗЮМСЬКОЇ МІСЬКРАДИ ЗВИНУВАЧЕНІ У ПЕРЕШКОДЖАННІ ЖУРНАЛІСТАМ «РАДІО ІЗЮМ»

2 березня 2021 року журналісти радіостанції «Радіо Ізюм» звинуватили депутатів Ізюмської міськради у перешкоджанні діяльності журналістів. На відео видно, як депутат від «Опозиційної платформи – За життя» Денис Штейман бере мегафон, наближається до журналістів і починає кричати. Керівниця «Радіо Ізюм» Ольга Говтва, після хвилини крику в сантиметрах від її обличчя, спробувала забрати мегафон у Штеймана. Тоді Штейман вибив з рук телефон Говтви, почав їй погрожувати і ображати. Штейман заперечує ці звинувачення.
Також «Радіо Ізюм» повідомило про ще один конфлікт з депутатом Юрієм Козловим від партії «Блок Світличної Разом». Козлов запропонував радіостанції своє інтерв’ю, на що йому відповіли, що інформація повинна бути «неупередженою і не може бути однобічною». Після чого Козлов почав вимагати документи радіостанції щодо «фінансово-господарської діяльності ЗМІ», а також звинуватив «Радіо Ізюм» у «незаконному бюджетному фінансуванні». Натомість «Радіо Ізюм» заявило, що депутати перешкоджають їм працювати, що радіостанція не має прямого фінансування чи утримання, а працює за «укладеними договорами інформаційно-рекламних послуг».

УКРАЇНСЬКІ МЕДЗАКЛАДИ ВИКИДАЮТЬ НЕВИКОРИСТАНІ ВАКЦИНИ ВІД COVID-19

Оскільки лікарі не змогли з’явитися на своє заплановане щеплення, українські медзаклади були змушені викинути невикористані вакцини від COVID-19. При тому, що Україна нещодавно отримала першу партію вакцини і почала вакцинацію минулого тижня, статистичні дані свідчать про те, що 47% українців не готові щепитися. Наприкінці лютого в країні зафіксували збільшення нових заражень COVID-19 на 50%. 2 березня Президент Володимир Зеленський поділився фото, на якому йому роблять щеплення, аби переконати скептиків у безпечності вакцини.

УКРАЇНСЬКА ВЛАДА ЗАБЛОКУВАЛА 426 САЙТІВ, СЕРЕД НИХ САЙТИ НЕЗАЛЕЖНИХ ЖУРНАЛІСТІВ

Українська влада заблокувала 426 сайтів, включно з новинним порталом 20minut.ua. Слідча суддя Голосіївського районного суду Києва Катерина Плахотнюк ухвалила відповідне рішення, яке направили до Національної комісії з державного регулювання зв’язку та інформації. За словами Президента медіакорпорації РІА Олександра Човгана, блокування владою цих сайтів – це спроба тиску на незалежну журналістику.

ЧИНОВНИК НАПАВ НА ЗНІМАЛЬНУ ГРУПУ НА ЖИТОМИРЩИНІ

Напад на знімальну групу спецпроекту СТБ «Один за всіх» під час зйомки журналістського розслідування щодо жорстокого поводження з дітьми стався 22 лютого 2021 року, але про випадок стало відомо 3 дні потому. Голова Вільської ОТГ Петро Білий накинувся на камеру знімальної групи, а потім погрожував, піднявши руку на оператора, який намагався розрядити обстановку. 

На місце події викликали поліцію, було відкрито кримінальне провадження проти пана Білого за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів. Знімальна група і техніка не були пошкоджені під час інциденту.

ЖУРНАЛІСТІВ У ЗАПОРІЖЖІ ПУСТИЛИ НА ЗАСІДАННЯ МІСЬКРАДИ, АЛЕ ЗАБОРОНИЛИ ПЕРЕСУВАТИСЯ

Після місяців заборони щодо відвідування сесій міської ради запорізьким журналістам дозволили відвідувати регулярні сесії. Проте їх пустили тільки на балкон і заборонили пересуватися будівлею. Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що ці обмеження пересування становлять перешкоду легітимній професійній діяльності журналістів.

УКРАЇНА ЗВИНУВАЧУЄ РОСІЙСЬКІ ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖІ У КІБЕРАТАКАХ

У понеділок Рада національної безпеки і оборони України звинуватила російські мережі Інтернету в організації масових кібератак на сайти, які належать Раді нацбезпеки, Службі безпеки України та іншим державним інституціям. Рада нацбезпеки не розголошує інформацію про те, хто саме організовував атаки. Росія заперечує свою причетність.

ПОЛІЦІЯ ЗАТРИМАЛА 13 АКТИВІСТІВ, ЯКІ ВШАНОВУВАЛИ ПАМЯТЬ У РІЧНИЦЮ ВБИВСТВА АДВОКАТА СТАНІСЛАВА МАРКЕЛОВА

19 січня, на роковини вбивства правозахисника і адвоката Станіслава Маркелова і журналістки Анастасії Бабурової, 13 українських активістів затримала поліція під час мирної акції протесту. Як повідомляє правозахисна організація «Human Rights Watch», активісти зібралися на Контрактовій площі в Києві і поліція дала їм знати, що «сьогодні протесту не буде». На відеозаписі видно, як поліція розганяє людей, б’є і словесно ображає їх. Протестувальників звинуватили у порушенні карантинних обмежень у зв’язку з Covid-19 в Україні. Поки їхні справи дійдуть до суду, багатьом загрожують штрафи до 17 тис. гривень.

ЗАГРОЗА СВОБОДІ СЛОВА: ДЕПУТАТ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКРАДИ ПРОПОНУЄ ЗРОБИТИ ЗАСІДАННЯ ЗАКРИТИМИ

Посилаючись на вірогідність військового саботажу, депутат Криворізької міської ради від ЄС Юрій Яровий запропонував зміни, які унеможливлять журналістам доступ до засідань постійних комісій. Журналісти у Кривому Розі вбачають у цьому загрозу свободі слова. Між іншим, 10 лютого 2021 року було запропоновано розробити процедуру надання акредитації журналістам ЗМІ. Подальші сесії з питань законопроектів та голосувань уже не будуть прозорими, якщо дозволять проводити засідання за зачиненими дверима.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ЗАБОРОНЕНОЇ КНИГИ ЖУРНАЛІСТА «СПРАВА ВАСИЛЯ СТУСА» ТРИВАЄ

19 березня 2021 року журналіст Вахтанг Кіпіані і видавництво «Віват» продовжать апеляцію в Київському апеляційному суді у справі забороненої книги «Справа Василя Стуса». У книзі йдеться про політичного діяча Віктора Медведчука, КДБ і цензуру компартії. Зазначимо, що 19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд заборонив поширювати книгу «Справа Василя Стуса» без дозволу головного героя видання, пана Медведчука. Голова партії «Опозиційна платформа – За життя» пан Медведчук 29 серпня 2019 року подав позов із вимогою заборонити книгу під приводом захисту честі, гідності та ділової репутації.

ЗАСНОВНИКУ DTP.KIEV.UA ПІДПАЛИЛИ АВТО

Після неодноразових погроз авто засновника порталу DTP.Kiev.ua Владислава Антонова підпалили. Пан Антонов заявляє, що підпал пов’язаний з його професійною діяльністю і знає, хто вчинив злочин. У зв’язку з характером справи їхні імена не розголошуватимуть поки триває слідство. Один зі зловмисників важко поранений, інший досі на волі. DTP.Kiev.ua активно висвітлює ДТП та крадіжки у Києві і нещодавно повідомив про другий підпал автомобіля журналіста в Києві, скоєний 7 лютого 2021 року.

ЖУРНАЛІСТА ПЕРЕСЛІДУВАЛИ В РЕДАКЦІЇ, ВИШТОВХАЛИ НА ВУЛИЦЮ І ПОБИЛИ ПЕРЕД ГРУПОЮ СВІДКІВ

У місті Пирятин на головного редактора газети «Свіжий апельсин» Вадима Кирпиченка двічі здійснили жорстокий напад. Першого разу нападник домовився про зустріч з Кирпиченком у кав’ярні. Другого разу той самий нападник разом з двома іншими вдерлися до редакції, де працював Кирпиченко, почали його бити, виштовхали на вулицю і продовжили бити його на очах у свідків. Потім нападники покинули місце злочину на своєму автомобілі. Раніше повідомлялося, що невідомі розклеїли листівки з персональними даними Кирпиченка; у 2018 році було порушено справу про перешкоджання під час зйомок; у 2017 році журналіст виявив дві гранати на своєму подвір’ї.

НАПАД НА ЗНІМАЛЬНУ ГРУПУ В ОДЕСІ

Північний ринок в Одесі – це ще одне місце, де журналістів зустрічають жорстокими нападами. На знімальну групу 7 каналу, яка працювала над проектом «Нормально», напали особи, які займалися реалізацією цигарок. Один з авторів проекту Євгеній Лисий зазнав головного удару від нападників. На щастя, обладнання і матеріали вціліли.

НЕОДНОРАЗОВІ КРАДІЖКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ СВІДКІВ АТАК НА ЖУРНАЛІСТІВ З БОКУ ДЕРЖСЛУЖБОВЦІВ

Внаслідок багаторазового нахабства держслужбовців журналісти Інформаційного агенства «Великий Київ» і черкаського телеканалу «Антена» зазнавали насильницьких дій,  а також були силоміць вигнані з громадського місця без пояснень в деяких випадках. Журналісти Інформаційного агенства «Великий Київ» повідомили, що держслужбовці намагалися усунути докази змін шляхом скоєння «крадіжки інтелектуальної власності», конфіскуючи електронні пристрої свідків на Столичному ринку. Окрім цього, телеканал «Черкаси» повідомив, що муніципальні інспектори потрапили до офісу студії в Черкасах і побили журналіста, який за день до цього критикував муніципального інспектора на своїй сторінці у Facebook.

ЖУРНАЛІСТІВ НЕ ПУСТИЛИ ДО ЛУЦЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ НА ЗАСІДАННЯ У СПРАВІ ПОРУШЕННЯ МАСКОВОГО РЕЖИМУ

Знімальним групам телеканалу «Аверс» заборонили бути присутніми на засіданні Луцького міськрайонного суду, яке відбулося 4 лютого 2021 року, у справі порушення чоловіком маскового режиму під час грання на вулиці зі своїм сином.

ПОТУЖНА DDOS-АТАКА НА ЗАПОРІЗЬКОМУ САЙТІ НОВИН «АКТУАЛЬНО»

Запорізький сайт новин «Актуально» зазнав потужної DDoS-атаки у період з 3-ого по 4-те лютого – сукупно 57 млн запитiв і 5,5 млн відвідувань протягом 24 годин. Це була спроба перезавантаження серверу і автоматичного блокування доступу до сайту. Підозрюється, що ця DDoS-атака сталася через політичні конфлікти між місцевими політиками та лідером однієї з українських партій.

ІНСТИТУТ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПОВІДОМЛЯЄ: ЗАПОРІЖЖЯ – ЛІДЕР З ПОРУШЕННЯ ПРАВ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ У СІЧНІ

Інститут масової інформації в Україні нещодавно повідомив про 12 випадків порушення свободи слова – у Запоріжжі зафіксовано найбільшу кількість таких випадків. Серед порушень були такі: «перешкоджання професійній журналістській діяльності», «побиття», «обмеження доступу до інформації», «кіберзлочини» тощо. Переважно права журналістів порушували представники місцевої влади, поліції охорони та судової влади.

ОДЕСЬКІ ЖУРНАЛІСТИ ЗВЕРНУЛИСЯ ДО УКРАЇНСЬКОГО ОМБУДСМЕНА У ЗВ'ЯЗКУ З ОБМЕЖЕННЯМИ ДЛЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ЗМІ

Журналісти з Одещини звернулися до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової з приводу обмежень встановлених для працівників ЗМІ у доступі  до Одеської обласної ради і Одеської обласної державної адміністрації. Звернення, підписане 27-а представниками  медіа, закликає скасувати правила встановлені документом від 15 грудня 2020 року, відповідно до яких журналістам забороняється доступ до адміністративного будинку №1 без супроводу співробітниками пресслужб або Одеської обласної ради (ООР), або Одеської обласної державної адміністрації (ООДА). Положення від 15 грудня 2020 року безпосередньо суперечать ст.25 Закону України «Про інформацію», яка визначає, що «журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень».

FACEBOOK ВИДАЛИВ СТОРІНКУ ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА ВИДАННЯ «БАБЕЛЬ»

27 січня без жодних попереджень соціальна мережа Facebook видалила сторінку Євгена Спіріна, головного редактора видання «Бабель». Спірін зазначив, що вів цю сторінку протягом 13 років, і зокрема писав про російську окупацію. Спірін також розповів, що Facebook видалив ще низку інших акаунтів, серед яких сторінка блогера і колишнього політв’язня Олександра Володарського.

ЖУРНАЛІСТИ У ЗАПОРІЖЖІ ПРОТЕСТУЮТЬ БІЛЯ МІСЬКРАДИ З ВИМОГОЮ НЕ ВТРУЧАТИСЯ В РОБОТУ МЕДІА

27 січня поблизу будівлі Запорізької міської ради місцеві журналісти зібралися на акцію протесту, вимагаючи, щоб держслужбовці та поліція припинили втручатися в їхню роботу і дозволили висвітлювати сесії міськради безперешкодно. Представники шести місцевих ЗМІ долучилися до акції. Ще з весни 2020 року журналісти позбавлені можливості відвідувати сесії міськради і депутатських комісії.

ДЕПУТАТ МІСЬКРАДИ ПЕРЕШКОДЖАВ ЖУРНАЛІСТАМ І ЗНІМАЛЬНІЙ ГРУПІ

Депутат Кам’янець-Подільської міської ради Володимир Кондрук перешкоджав знімальній групі телерадіокомпанії «Кам’янець-Подільський» під час відеозйомки сюжету про територію колишньої водолікарні. З цією територією пов’язана конфліктна ситуація. Забудовник переконує, що має всі дозволи і діє в межах чинного законодавства.

ДВОХ ЖУРНАЛІСТОК  НЕ ПУСТИЛИ НА ЗАСІДАННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКРАДИ

20 грудня 2020 року охорона не пустила журналістку сайту 061.ua Ельміру Шагабудтдінову і редакторку медіапроекту «Неначасі» Катерину Майбороду на засідання Запорізької міської ради. Чиновники апелювали до карантинних обмежень у зв’язку з Covid-19. Юрист IMI Алі Сарафов розглядає такі обмеження протиправним перешкоджанням законній діяльності журналістів.

ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА УКРЗАЛІЗНИЦІ ПЕРЕШКОДЖАЄ ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Головний редактор видання «Вежа» Андрій Качор звернувся до поліції слідом за затриманням охоронцями журналістів 13 січня. Журналісти знімали відео для історично-дослідницького проекту про мікрорайон Тяжилів. Пан Качор та журналісти Микола Геркалюк і Марина Сербінович були затримані майже на три години і не могли виконувати свої професійні обов’язки. Водночас охоронці не спромоглися знайти конкретне положення права, яке забороняє відеозйомку в тому місці. Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров зазначив, що воєнізована охорона УЗ не мала права затримувати журналістів.

У ЗАПОРІЖЖІ ЖУРНАЛІСТА НЕ ПУСТИЛИ НА ЗАСІДАННЯ КОМІСІЇ

18 січня головному редакторові порталу «Гвозді» Богдану Василенку не дозволили відвідати засідання комісії з питань охорони здоров’я і соціального захисту, яке проходило у Запорізькій міськраді. Це обґрунтовали тим, що він не мав відповідного розпорядження від Геннадія Наумова, нового секретаря Запорізької міської ради.

ІМІ ЗАФІКСУВАВ 229 ПОРУШЕНЬ СВОБОДИ СЛОВА У 2020 РОЦІ

За останніми даними Інституту масової інформації станом на 28 грудня, зафіксовано 229 випадків порушень свободи слова в Україні за 2020 рік. З них 171 пов’язаний з фізичною агресією. Для порівняння – у  2019 році сукупна кількість порушень свободи слова склала 243 випадки, з них 172 були пов’язані з фізичною агресією проти журналістів. У 2020 році основними категоріями порушень були перешкоджання законній журналістській діяльності, доступу, побиття, погрози і юридичний тиск. Ці результати отримані в рамках моніторингового дослідження свободи слова ІМІ «Барометр свободи слова».

У КИЄВІ ЖУРНАЛІСТІВ ВДРУГЕ НЕ ПУСТИЛИ НА СУДОВЕ ЗАСІДАННЯ

Як повідомляє журналіст «Ukrpress.info» Ігор Рудич, його разом зі знімальною групою ICTV судова охорона і головуючий суддя Віталій Пантелієнко знову не пустили на засідання Київського апеляційного господарського суду. Рудич повідомив про це на гарячу лінію ІМІ.

ПЕРЕОБРАНИЙ МЕР ЗАПОРІЖЖЯ ВІДМОВИВСЯ ГОЛОСУВАТИ ЩОДО ДОПУСКУ ЖУРНАЛІСТІВ НА ЗАСІДАННЯ

21 грудня депутати Запорізької міської ради підняли питання про допуск журналістів до сесійного залу під час карантинних обмежень і запропонували винести це на голосування. Однак, переобраний мер Запоріжжя Володимир Буряк відмовився голосувати. Наразі місцевим медіа та журналістам заборонено відвідувати засідання в сесійному залі у зв’язку з карантинними обмеженнями.

ЗВІТ ООН ПОКАЗУЄ ВПЛИВ COVID-19 НА ПРАВА ЛЮДИНИ І СОЦІАЛЬНІ ПРАВА В УКРАЇНІ, ВКЛЮЧНО З ПОРУШЕННЯМИ СТОСОВНО ЖУРНАЛІСТІВ

У новому звіті ООН на основі результатів діяльності Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ) йдеться про те, що пандемія Covid-19 та заходи з реагування загострили проблеми у сфері прав людини в Україні. У документі підкреслено вплив обмежень на доступ до правосуддя і право на відкритий судовий розгляд. Між іншим журналістам неодноразово забороняли доступ до судових розглядів. Звіт також фіксує збільшення випадків мови ворожнечі та дискримінаційних дій стосовно груп меншин, зокрема ЛГБТІ, ромів, бездомних людей, а також працівників охорони здоров’я. Звіт можна переглянути українською, російською та англійською.

СУДДЯ У КРОПИВНИЦЬКОМУ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ПОЧИНАТИ СЛУХАННЯ ЧЕРЕЗ ПРИСУТНІСТЬ ЖУРНАЛІСТІВ

Суддя Кіровського районного суду міста Кропивницький Руслан Бурко відмовився розпочинати судове засідання через присутність журналістів. Як зазначила журналістка Анастасія Зубова, перед початком слухання суддя Бурко заявив, що неучасники процесу повинні залишити засідання. Свої вимоги він обґрунтував посилаючись на карантинні обмеження. Він не запропонував перенести слухання в більше приміщення, а просто переніс його на інший день і залишив залу суду. Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров прокоментував, що поведінка судді порушує ст. 322 Кримінально-процесуального кодексу України, у якій йдеться про безперервність судового процесу і зазначені випадки в яких суддя має право відкласти слухання.

ГОЛОВУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛРАДИ ОБРАЛИ ЗА ЗАЧИНЕНИМИ ДВЕРИМА І БЕЗ ЗМІ

15 грудня у присутності частини депутатів під охороною невідомих на засіданні за зачиненими дверима Віталія Боговіна з партії «Слуга народу» було обрано на посаду голови Запорізької обласної ради. Журналістам не дозволили бути присутніми на засіданні. Лідер місцевої організації ОПЗЖ, депутат Володимир Кальцев заявив, що голосування за зачиненими дверима – це ймовірно незаконне захоплення влади.

ЖУРНАЛІСТІВ НЕ ПУСТИЛИ НА ЗАСІДАННЯ СУДУ В КИЄВІ

Журналіст інформаційного агентства «Ukrpress.info» Ігор Рудич повідомив, що 14 грудня 2020 року його та знімальну групу телеканалу ICTV не пустили на засідання Київського апеляційного господарського суду. Рудича і його команду не пропустили до зали суду охоронці і суддя Віталій Пантелієнко. Справа, у якій проходило слухання, стосувалася спортивного комплексу «Восход». За словами Рудича, суддя сказав, що трансляція буде доступна на YouTube і не дозволив журналістам бути присутніми в залі й знімати слухання. Журналістів пустили до зали суду лише після засідання. Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров відзначив, що перешкоджання відвідування журналістами судових засідань без належних законних підстав є дуже небезпечною тенденцією і становить реальну загрозу для відкритості та прозорості судових процесів, а відтак для забезпечення реальної демократії в Україні.

ЖУРНАЛІСТІВ НЕ ДОПУСТИЛИ ДО СЛУХАННЯ У СПРАВІ КОЛИШНЬОГО ПРЕЗИДЕНТА ЯНУКОВИЧА

У Печерському суді 9 грудня 2020 року розпочалося слухання у справі колишнього українського президента Віктора Януковича. Більшість журналістів на засідання не пустили. Судова охорона вимагала усіх представників медіа написати письмовий запит на перебування у залі суду. Через півтори години, коли журналісти дотелефонувалися до загальної канцелярії суду, їм повідомили, що більше нікого не пустять. Це обґрунтували тим, що петицію необхідно подавати мінімум за три години до початку засідання. Проте судова охорона не повідомила про таке правило, і усі присутні були змушені перебувати в маленькому приміщення, порушуючи рекомендовані карантинні обмеження.

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛРАДА ПОПЕРЕДЖАЄ ПРО ОБМЕЖЕННЯ ДОСТУПУ ЖУРНАЛІСТІВ ДО ЗАСІДАНЬ РАДИ

Пресслужба Закарпатської обласної ради попередила журналістів про те, що представникам ЗМІ обмежать доступ до першого засідання новообраних членів облради, запланованого на 7 грудня. «З метою дотримання карантинних вимог кількість акредитованих для участі в засіданні представників ЗМІ обмежена», – йдеться у повідомленні на сайті облради. Юрист Алі Сафаров зазначив, що до ст. 25 Закону «Про інформацію», яка визначає права журналістів, були внесені зміни, які чітко встановлюють права журналістів у місцях, в яких оголошено карантин. Тобто, обмеження доступу журналістів до засідання в умовах карантину не є законним і не відповідає вимогам чинного законодавства.

ІМІ ЗАФІКСУВАВ 19 ПОРУШЕНЬ СВОБОДИ СЛОВА В УКРАЇНІ В ЛИСТОПАДІ

У листопаді Інститут масової інформації зафіксував 19 порушень свободи слова в Україні. З них 10 стосувалися фізичної агресії проти журналістів. Про такі дані інформує щомісячний моніторинг ІМІ «Барометр свободи слова». ІМІ повідомляє, що журналістів не пускали на сесії міської ради, вибори ректора університету, не запросили на зустріч з президентом, утримували в приміщенні, на них напали в прямому ефірі тощо. Усе це робили як звичайні громадяни, так і правоохоронці й держслужбовці. Окрім цього, ІМІ зафіксував п’ять випадків обмеження доступу до інформації. Журналістам відмовили у наданні публічної інформації у Запорізькій службі автодоріг, Службі безпеки України і Офісі президента. Ще було по два випадки кіберзлочинів і юридичного тиску на медіа, а також по одному випадку побиття і пошкодження майна журналістів.

ЖУРНАЛІСТІВ НЕ ПУСТИЛИ НА СЕСІЮ ОБЛРАДИ

2 грудня журналістів не пустили в сесійну залу на перше засідання новообраної Рівненської обласної ради. Обмеження обґрунтували карантинним режимом. Медіаюристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова вважає незаконним недопуск журналістів до засідання в сесійній залі і зазначає, що такі дії мають ознаки перешкоджання журналістській діяльності (ст.171 Кримінального кодексу України).

РЕДАКТОР ЖУРНАЛУ «СУДНОПЛАВСТВО» СТАВ ЖЕРТВОЮ ПІДПАЛУ

В Одесі у ніч на 26 листопада невідомі підпалили авто Олександра Сівака, редактора журналу «Судноплавство». За словами Олександра, йому та його сім’ї цьогоріч неодноразово погрожували. І хоча він написав п’ять заяв до Прокуратури, жодних дій з боку поліції не було вжито. Сівак пов’язує підпал автомобіля зі своєю професійною діяльністю.

76 ЖУРНАЛІСТОК ЗАЗНАЛИ УТИСКІВ ПРАВ З ПОЧАТКУ 2020 РОКУ В УКРАЇНІ

Згідно з даними моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова», 76 журналісток зазнали утисків та порушень своїх професійних прав в Україні з початку року. Журналістки найчастіше стикалися з фізичною агресією, включаючи погрози, побиття, перешкоджання і пошкодження майна. Інші види порушень стосувалися обмеження доступу до публічної інформації, цензура, стеження.

У СЕМЕНІВЦІ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ НАПАВ НА ЖУРНАЛІСТА

10 листопада у селищі Семенівка Полтавської області начальник місцевого відділення поліції Микола Голощапов скоїв напад на головного редактора «Телерадіокомпанії – Інформ» Михайла Погрібного. Поліцейський вихопив у журналіста відеокамеру і намагався знищити її. Журналіст знімав цикл сюжетів про агрофірму, на транспорт якої наклали судовий арешт. За словами Погрібного, поліцейський нічого не пояснив, а просто штовхнув його і спробував утекти з місця події.

ЖУРНАЛІСТОК НЕ ПУСТИЛИ НА СЕСІЮ МІСЬКРАДИ

4 листопада кореспондентку сайту 061.ua Ельміру Шагабудтдінову і журналістку видання «Паноптікон» Вікторію Шмуліну не пустили на сесію Запорізької міської ради, посилаючись на карантинні обмеження у зв’язку з COVID-19. Юрист Алі Сафаров зазначив, що з березня 2020 року постанова Кабінету міністрів змінилася – фактично з неї прибрали обмеження щодо відвідування журналістами сесій міськради. Він пояснив, що обмеження доступу на сесію у зв’язку з карантином – це «порушення законних прав журналістів і тягне за собою відповідальність згідно зі статтею №171 Кримінального кодексу України».

У ХАРКОВІ ВІДКРИЛИ КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПЕРЕШКОДЖАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ

Група молодиків виштовхала журналістів з місця проведення зйомки поблизу ринку в місті Харків і намагалася вибити їхні камери та мобільні телефони. Поліція відкрила кримінальне провадження у зв’язку із перешкоджання діяльності цих журналістів.

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ПОЗБАВИВ АКРЕДИТАЦІЇ ЖУРНАЛІСТІВ

28 жовтня Комітет Верховної Ради зі свободи слова позбавив журналістів «Слідство.Інфо» акредитації. Редакція видання вважає, що це рішення є наступом на свободу слова і тиском на незалежні медіа з боку державних структур. Згодом, 29 жовтня, після протесту журналістів «Слідство.Інфо» Верховна Рада відхилила рішення позбавляти працівників медіа акредитації. Про це повідомила Ірина Кармелюк, очільниця пресслужби парламенту.

ХАКЕРИ АТАКУВАЛИ ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ «LIGA.NET»

Інтернет-видання «Liga.net» повідомило про масову кібератаку здійснену на канал провайдера. Спочатку сайт «Liga.net» перестав працювати 24 жовтня. Того ж дня спеціалістам вдалося відновити роботу сайту, але 26 жовтня атаку повторили. Видання припускає, що ця атака була з Росії.

РЕДАКТОРКА МІСЬКОЇ ГАЗЕТИ ЗАЗНАЛА ФІЗИЧНОЇ АГРЕСІЇ НА ВИБОРЧІЙ ДІЛЬНИЦІ

Чинний депутат Тернівської міської ради на Дніпропетровщині на виборчій дільниці проявив фізичну агресію по відношенню до Альони Поддуєвої, редакторки міської газети «Вісті Тернівки». На виборчій дільниці Поддуєва знімала масову присутність осіб з сертифікатами «позаштатних кореспондентів» Павлоградської газети «Бегемот». Депутат міськради накинувся на Поддуєву під час опитування одного з так званих «кореспондентів». Поддуєва подала заяву до місцевого відділення поліції про перешкоджання журналістській діяльності і повідомила Національну спілку журналістів України про випадок.

НА САЙТ АГЕНЦІЇ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ «ЧЕТВЕРТА ВЛАДА» ЗДІЙСНИЛИ КІБЕРАТАКУ

22 жовтня сайт «Четверта влада» – інформаційно-аналітичне видання і агенція журналістських розслідувань – зазнав DDoS-атаки. Атака спричинила зупинку роботи сайту на декілька годин. Журналісти припускають, що кібератака пов’язана з розслідуванням про кандидата на посаду міського голови Рівного Віктора Шакирзяна, опубліковане напередодні.

СУД ЗАБОРОНИВ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ КНИГИ ІСТОРИКА-ЖУРНАЛІСТА

19 жовтня Дарницький районний суд міста Києва заборонив поширювати книгу «Справа Василя Стуса» написану журналістом й істориком Вахтангом Кіпіані. Рішення було ухвалено за позовом нардепа від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука. Перше слухання у справі відбулося в жовтні 2019 року. Медведчук не погодився з дев’ятьма фразами згаданими в книзі, які на його думку є недостовірними і ґрунтуються на суб’єктивних судженнях автора. Медведчук подав позов проти автора за приниження своєї «честі, гідності та ділової репутації». 90% від обсягу книги складають архівні матеріали.

КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ВІДКРИЛИ У СПРАВІ НАПАДУ ПОЛІЦІЇ НА ЖУРНАЛІСТКУ  

15 жовтня Державне бюро розслідувань відкрило кримінальну справу за зверненням режисерки та журналістки Таїсії Кутузової щодо перешкоджання з боку поліції. Кутузова повідомила, що 6 жовтня під час засідання виборчої комісії у Фастівському районі на неї напала поліція. Кутузова знімала матеріал для свого документального фільму про місцевого активіста Сергія Чагарова під назвою «Закрий рота!».

НОВІ ПОДРОБИЦІ У СПРАВІ ПРО ПРОСЛУХОВУВАННЯ ЖУРНАЛІСТА

Голова Нацполіції Ігор Клименко заявив, що відомі нові подробиці у справі прослуховування журналіста Михайла Ткача. Але Клименко сказав, що поки  триває слідство він не може розголошувати цю інформацію. Усе почалося 8 серпня, коли Ткач виявив «ознаки прослуховуючого пристрою» у себе вдома. Ткач проживає на останньому поверсі будинку і повідомив, що знайшов у стелі дірку глибиною приблизно у 60 см, що веде до горища, до якого є вільний доступ з декількох входів. Нацполіція відкрила кримінальне провадження за статтею незаконного обігу і використання прихованих записувальних пристроїв. Журналіст вважає дії поліції неефективними.